24 березня - Всесвітній день боротьби з туберкульозом
Щороку 24 березня відзначається Усесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день у багатьох країнах світу привертають увагу до шляхів подолання цієї хвороби та підвищення обізнаності людей про своє здоров’я. Туберкульоз багато років усе ще залишається глобальною проблемою для людства.
За даними ВООЗ, щодня близько 4 000 людей помирають від цієї хвороби, а 28 000 — інфікуються нею.
В Україні в 2025році було виявлено 15 564 випадки туберкульозу, а лише в минулому місяці - 1131.
Туберкульоз може уразити будь-кого. Але, на щастя, сучасна медицина дозволяє повністю його вилікувати.
24 березня 1882 року лікар та вчений Роберт Кох відкрив бактерію, яка викликає туберкульоз. Її тепер називають паличкою Коха або мікобактерією туберкульозу.
Ця подія дала поштовх подальшому аналізу цієї хвороби та пошуку шляхів її лікування. Саме тому 24 березня — день надії людства на те, що колись туберкульоз буде повністю подолано.
Симптоми туберкульозу
|
Клінічні симптоми та прояви |
Туберкульоз (легеневий) |
|
Початок захворювання |
Як правило, поступовий протягом кількох тижнів, інколи — місяців |
|
Загальноінтоксикаційний синдром |
Зниження працездатності, загальна втомлюваність |
|
Підвищення температура тіла |
Як правило, незначний підйом температури тіла до 37–37,2 °C, за тяжких форм — виражена гарячка |
|
Підвищена пітливість вночі |
Характерна |
|
Зниження маси тіла без визначеної причини |
Характерно |
|
Кашель |
Триває понад 2 тижні, періодичний, зазвичай з мокротинням |
|
Задишка (утруднене і прискорене дихання) |
З’являється внаслідок фізичного навантаження. Виражена задишка характерна для тяжких поширених форм туберкульозу зі значним ураженням легеневої тканини |
|
Кровохаркання |
Характерне для тяжких поширених форм туберкульозу зі значним ураженням легеневої тканини |
Як можна заразитись туберкульозом?
Туберкульозом можна заразитись через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні з хворою на туберкульоз легень людиною, яка не лікується.
Адже паличка Коха міститься в краплинах слизу, що виділяється людиною під час кашлю, чхання та говоріння. Тому найкраще — спілкуватись з інфікованими людьми на свіжому повітрі, часто провітрювати приміщення та за можливості застосовувати постійне ультрафіолетове опромінення повітря.
Якщо людина почала лікування, то вже за декілька тижнів щоденного прийому ліків вона перестає бути небезпечною для інших, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник.
Хто має вищий ризик розвитку туберкульозу?
До груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу належать:
1) особи, які контактували з людьми, які хворіють на туберкульоз;
2) особи, які живуть з ВІЛ;
3) особи, які працюють або працювали в минулому у виробничих умовах із впливом діоксиду кремнію (головним чином, шахтарі і працівники металургійної галузі);
4) особи, які перебувають в ізоляторі тимчасового утримання; особи, узяті під варту, або засудженні до позбавлення волі, які перебувають в слідчих ізоляторах/установах виконання покарань; особи, які звільнилися із місць позбавлення волі; персонал, в т.ч. медичний, слідчих ізоляторів та установ виконання покарань;
5) медичні працівники;
6) особи з вперше виявленими фіброзними залишковими змінами в легенях, які не отримували лікування від туберкульозу;
7) особи з захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, отримання імуносупресивної терапії, отримання терапії інгібітором ФНП-α);
8) особи, які зловживають алкоголем чи вживають наркотики;
9) мігранти, в тому числі, внутрішньо переміщені особи;
10) військовослужбовці;
11) особи, які перебувають за межею бідності (зокрема, особи, які перебувають на обліку як малозабезпечені);
12) особи без визначеного місця проживання;
13) особи, які раніше лікувались від туберкульозу;
14) особи з хронічними респіраторними захворюваннями;
15) особи із захворюванням на пневмонію;
16) курці;
17) особи із дефіцитом харчування або особи з ІМТ ≤ 18;
18) особи із гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;
19) особи із хронічною нирковою недостатністю;
20) особи старше 60 років;
21) вагітні (а також жінки у післяпологовому періоді протягом 3 місяців після пологів);
22) особи, які перебувають у ЗОЗ психоневрологічного профілю;
23) особи, які живуть у притулках.
Як лікувати туберкульоз?
Для встановлення точного діагнозу потрібно пройти огляд у лікаря, мікроскопічне дослідження мокротиння та рентгенологічне обстеження органів грудної клітки.
Найголовніше — звернутись за медичною допомогою потрібно якомога раніше після виявлення симптомів туберкульозу. Адже на ранній стадії цю хворобу можна вилікувати швидше та простіше, ніж у запущеній формі.
Після підтвердження діагнозу варто негайно розпочати лікування протитуберкульозними препаратами. Зазвичай лікар призначає комбінацію з кількох ліків, що доповнюють одне одного. В Україні лікування туберкульозу безкоштовне.
Курс терапії, зазвичай, триває декілька місяців. Лікування можна проходити стаціонарно або амбулаторно.
За воєнного стану пацієнти з туберкульозом можуть отримати лікування в будь-якому куточку країни, в який вони евакуювалися з небезпечних регіонів.
Що буде, якщо не лікувати туберкульоз?
Без лікування туберкульоз прогресує, переходить у хронічну або резистентну форму. Інколи це може призвести до летальних випадків впродовж одного-двох років.
Під час загострення стану людина може мати підвищену температуру, біль під час кашлю та кровохаркання.
Крім того, інфікований наражає на небезпеку своїх рідних, адже постійно виділяє паличку Коха в повітря та поширює туберкульоз.
Профілактика туберкульозу
Найкращою профілактикою туберкульозу є вакцинація БЦЖ, яку роблять на третій – п’ятий день життя, однак діти старше 5 днів також можуть бути вакциновані, якщо раніше вони не були щеплені з об’єктивних причин. Після вакцинації в дитини ще протягом шести місяців може бути нагноєння та утворення скоринки, що трохи кровить, у місці щеплення. Але це абсолютно нормальна реакція організму, яка забезпечує формування стійкого імунітету. Однак варто все ж пам’ятати, що хоч вакцинація суттєво знижує ризики захворіти на туберкульоз, вона не може повністю захистити людину від цієї інфекції. А тому потрібно дбати про особисту гігієну та вчасно звертатись до лікаря при першій появі тривожних симптомів.
Як правильно кашляти?
Відповідь на це питання може здаватися елементарною. Але, на жаль, мало людей дотримуються усіх рекомендацій щодо правильного кашлю.
Існує навіть таке поняття, як етикет кашлю — це правила поведінки людини із кашлем, що запобігають розповсюдженню інфекцій повітряним і крапельним шляхом.
Все дуже просто!
Дотримуйтесь таких рекомендацій:
• Під час кашлю та чхання затуляйте рот і ніс одноразовам носовичком або серветками. Не торкайтеся руками обличчя (очей, носа, губ). Після використання носовичок чи серветки викиньте в урну для сміття.
• Кашляйте і чхайте у згин ліктя за відсутності серветки чи носовичка. Прикривання рота і носа долонею призводить до поширення інфекції через руки і побутові предмети. Якщо вже так сталося — слід потім помити руки з милом. За відсутності такої можливості — користуйтеся антисептиками з вмістом не менше 70% спирту.
• Не забувайте, що якщо ви хворієте і змушені знаходитись в громадському місці (аптека, магазин), то потрібно обов’язково носити маску, і слідкувати, щоб вона закривала і ніс, і рот. Дотримуйтесь фізичної дистанції — 1,5 метра від інших.
Бережіть не тільки себе, а й оточуючих! Це елементарні правила взаємоповаги!
Онлайн-анкетування щодо ризику розвитку туберкульозу можна пройти тут: https://tbtest.phc.org.ua
Лікар-епідеміолог
Ірина Кобилевська
