Наказ та Положення про облікову політику бухгалтерського обліку в комунальному некомерційному підприємстві "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради

Дата: 24.11.2025 15:08

Кількість переглядів: 35

ЗАТВЕРДЖЕНО 

                                                                       Директор КНП «ЦПМСД»

                                                                       Вишгородської міської ради

                                                                       Оксана МОРОЗОВА

ПОЛОЖЕННЯ

про облікову політику бухгалтерського обліку в комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Вишгородської міської ради

1. Облікова політика на підприємстві.

1.1. Метою облікової політики є обрання в межах, передбачених стандартами та іншими нормативними документами, методів, методик, способів оцінки, форм організації обліку, які використовуються підприємством для ведення поточного обліку і складання фінансової звітності.

1.2. Положення про облікову політику  бухгалтерського обліку розроблене відповідно до вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та затверджується наказом директора.

1.3. Зміни до наказу про облікову політику бухгалтерського обліку вносяться у разі зміни вимог статуту підприємства; у разі, якщо зміни облікової політики забезпечать більш повне відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності; у разі зміни вимог законодавства до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Зміни до наказу про облікову політику підприємства затверджуються директором.

1.4. Відповідальність за дотримання облікової політики покладається на керівника організації.

1.5. Наказом про облікову політику повинні керуватися всі особи, пов'язані у своїй діяльності з вирішенням питань, що визначаються обліковою політикою: директор підприємства, працівники бухгалтерії, яку очолює головний бухгалтер; працівники всіх підрозділів, що відповідають за складання, виконання та своєчасне подання первинних документів в бухгалтерію.

1.6. Визначення термінів

Терміни в Положенні вживаються у такому значенні:

 - активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

- бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

- внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства;

- група - група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств);

- документооборот - рух первинних документів з моменту їх складання підприємством або одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після прийняття до обліку;

- зобов’язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

- економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

- консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці;

- національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

- облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності;

- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

- облікові регістри – це носії інформації (паперові або електронні), які призначені для хронологічного та/або систематичного накопичення, групування та узагальнення даних з первинних документів. Вони є основою для складання бухгалтерської звітності;

- фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства;

- інвентаризація - це перевірка фактичної наявності та стану активів і зобов'язань підприємства, яка полягає у звіренні реальних даних із даними бухгалтерського обліку;

- користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень;

- міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності;

- витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);

- доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу;

- звіт про управління - документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності;

- власний капітал - різниця між активами і зобов’язаннями підприємства;

- національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту;

- таксономія фінансової звітності - склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності за міжнародними стандартами видається Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів;

- основний засіб - це матеріальний актив підприємства, який використовується для виробництва товарів, надання послуг, оренди або адміністративних цілей, і очікуваний строк корисного використання якого становить більше одного року;

- запаси - це активи, які утримуються для продажу, як виробничі запаси для споживання у процесі виробництва готової продукції, виконання робіт та надання послуг, а також для управління підприємством, включають сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Інші терміни для цілей цього Положення використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

2. Організація бухгалтерського обліку.

2.1. Ведення бухгалтерського обліку і контролю покладається на бухгалтерію підприємства, яку очолює головний бухгалтер. У своїй роботі головний бухгалтер та працівники бухгалтерії керуються Положенням про бухгалтерську службу та затвердженими посадовими інструкціями, які визначають обов'язки і міру персональної відповідальності кожного працівника.

2.2. Для ведення бухгалтерського обліку застосовувати журнально-ордерну систему обліку з використанням комп'ютерної програми.

2.3. Первинна документація, яка підтверджує здійснення господарських операцій, роздруковується щомісячно, групується за певними ознаками та своєчасно відображається в регістрах бухгалтерського обліку.

2.4. Облікові регістри (журнали-ордери, оборотні відомості, та ін.) зберігаються в електронному вигляді, а при необхідності (на вимогу контролюючих, судових органів та своїх благодійників) роздруковуються на паперових носіях.

2.5. Підставою для відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку є первинні документи. Первинні документи складають під час проведення операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення. Відображення в обліку господарської операції відбувається в тому звітному періоді, у якому така господарська операція фактично відбулася

2.6. Первинні документи складають на паперових носіях або у вигляді електронних записів у формі, яка придатна до приймання їх змісту та виключає можливість, в подальшому, внесення неправдивих даних (ст.5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

2.7. Для ведення бухгалтерського обліку застосовуються уніфіковані форми первинної облікової документації. При оформлені господарських операцій, по яких не передбачені затверджені форми обліку, застосовувати самостійно розроблені форми первинних документів, які повинні включати, затверджені законодавством, обов'язкові реквізити.

2.8. Для ведення бухгалтерського обліку в організації застосовуються наступні форми первинної облікової документації:

2.9. Відображення господарських операцій організації здійснюється відповідно до робочого Плану рахунків, підготовленого на основі Плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999р. № 291 (додаток до Положення №1). Для повноти відображення господарських операцій створювати додаткову систему субрахунків і регістрів аналітичного обліку.

2.10. Для обліку витрат підприємство використовувує 9-й клас рахунків.

2.11. Перелік працівників, які мають право на відображення фактів здійснення господарських операцій в первинних документах і підписання первинних документів та осіб, яким дозволено отримувати та видавати ТМЦ, затверджується наказом головного лікаря.

Перелік посадових осіб, які наділяються правом видачі дозволу на проведення господарських операцій та підписання первинних документів

Перелік доводиться до відома працівників під особистий підпис.

Перелік посадових осіб, які наділяються правами отримувати та видавати товарно-матеріальні цінності та несуть всю повноту відповідальності за такі дії, згідно з посадовими інструкціями

2.12. Перелік первинних документів, які є підставою для відображення здійснених господарських операцій в бухгалтерському обліку:

2.13. За своєчасне складання первинних документів і достовірність інформації, яка міститься в них, а також за їх передачу, в обумовлені терміни, за призначенням, несуть відповідальність особи, які склали та підписали ці документи.

2.14. Підприємство на початок звітного року складає фінансовий план підприємства, плановий кошторис доходів та витрат. На кінець поточного року організація складає фактичний кошторис для аналізу статей, на яких залишилися кошти (профіцит), та по яким статтям не достатньо коштів для фінансування витрат (дефіцит).

2.15. З метою розподілу витрат на загальновиробничі та адміністративні використовуються рахунки класу 9: рахунок 91 – для узагальнення загальновиробничих витрат та рахунок 92 - для узагальнення адміністративних витрат.

2.16. Оплата праці працівникам організації здійснюється в межах затвердженого кошторису доходів та витрат на поточний рік, від­повідно до штатного  розкладу та на підставі табелю об­ліку робочого часу.

2.17. Облік витрат, пов’язаних з відрядженням, норми добових на службові відрядження, терміни подачі звіту про використання коштів та інші питання, пов'язані з обліком службових відряджень, визначаються відповідно Інструкції про відрядження організації.

 2.18. Грошові кошти і товарно-матеріальні цінності, використані на забезпечення статутної діяльності підприємства відображається за кредитом рахунків обліку грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей у кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво».

2.19. Підприємство використовує доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності, визначених Статутом підприємства (п.п.133.4.2 ПКУ).

2.20. Підприємство складає річну звітність за формами: «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» (форма №1-м) та «Звіт про фінансові результати» (форма №2-м) та подає Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

2.21. При складанні фінансової звітності встановити межу суттєвості в розмірі 100 грн. Всі об’єкти обліку, які належать до активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів та витрат підприємства відображаються окремо у фінансовій звітності, якщо їх величина перевищує 100 грн.

2.22. Відповідальність за подання фінансової, податкової, статистичної звітності та звітності з ЄСВ, у встановлені законодавством строки, несе головний бухгалтер підприємства.

3. Основні засоби.

3.1. Основним засобом визнавати актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації) становить понад один рік і вартість якого  перевищує 20 000 грн. та якщо існує імовірність того, що підприємство  отримає в майбутньому економічні вигоди, від його використання, пов'язаного з виконанням комплексу заходів, спрямованих на вирішення завдань, що відповідають статутним цілям підприємства, та його вартість може бути достовірно визначена.

3.3. Об’єктом основних засобів вважати закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього, що передбачено п.4 П(С)БО 7.

3.4. Термін корисного використання основних засобів встановлюється комісією, яка призначається наказом головного лікаря. Термін корисного використання може бути переглянутий у разі зміни очікуваних економічних вигод від  використання об'єкту основних засобів внаслідок його поліпшення (дообладнання, реконструкція, модернізація, модифікація, добудова) та ремонту. 

3.5. Визначити ліквідаційну вартість основних засобів рівною нулю.

3.6. Оцінка первісної вартості:

3.7. Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» організацією обрано метод нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів - прямолінійний. Амортизація основних засобів проводиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

3.8. Нарахування амортизації здійснювати з урахуванням допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених ст.138 ПКУ:

Мінімально допустимі строки корисного використання можуть бути переглянуті відповідно ст. 138 ПКУ.

3.9. Переоцінка основних засобів проводиться, якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

3.10. Межа суттєвості для проведення пере­оцінки основних засобів визначається у розмірі 10 % відхилення залишкової вартості таких об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

3.11. Переоцінка основних засобів для цілей бухгалтерського обліку проводиться шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від  12.07.2001 № 2658-ІІІ.

3.12.  Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням необоротних активів кожному об'єкту присвоювати  інвентарний номер.

3.13. Присвоєні об'єктам необоротних активів інвентарні номери зберігати за ними на весь період їх перебування в організації. Номери об'єктів, що вибули чи ліквідовані, не присвоювати іншим об'єктам, що надійшли.

3.14. Орендовані об’єкти основних засобів залишати з інвентарним номером орендодавця.

3.15. Аналітичний облік основних засобів вести в інвентарних картках обліку основних засобів.

4. Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА).

4.1. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносити активи, відмінні від основних засобів (на підставі класифікації, поданої в п.5 П(С)БО 7 «Основні засоби»), термін використання яких більше ніж один рік, а вартісна оцінка яких дорівнює сумі, що не перевищує 20 000 грн.

4.2. Амортизація нараховується в першому місяці використання МНМА у розмірі 100% їх вартості.

4.3. Переоцінку МНМА не проводити відповідно до пункту 16 П(С)БО 7.

5. Нематеріальні активи (НМА).

5.1. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі тільки в тому випадку, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод від його використання, пов'язаного з виконанням комплексу заходів, спрямованих на вирішення завдань, що відповідають статутним цілям підприємства,  та його вартість може бути достовірно визначена.

5.2. Первісна вартість нематеріального активу складається з ціни придбання та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням активу та доведенням його до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

5.3. Первісна вартість створеного нематеріального активу власними силами складається зі всіх витрат на створення, виробництво і підготовку активу до використання.

5.4. Якщо програмне забезпечення для комп’ютера є невіддільною частиною, пов’язаного з ним програмного забезпечення, яке необхідне для його безперебійної роботи, то таке програмне забезпечення враховується у складі основного засобу.

5.5. Організація самостійно встановлює термін корисного використання нематеріальних активів за кожним об’єктом окремо при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс). Термін корисного використання нематеріальних активів встановлюється комісією, призначеною наказом керівника організації.

5.6. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа термін дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий термін корисного використання визначається підприємством самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

5.7. Термін корисного використання нематеріального активу переглядається наприкінці звітного періоду, якщо в наступному періоді очікуються зміни терміну корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

5.8. Нематеріальні активи амортизуються прямолінійним методом впродовж очікуваного терміну їх використання. Нарахування амортизації починається в місяці, наступному після введення нематеріального активу в експлуатацію.

5.9. Амортизація нематеріальних активів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

5.10. Межа суттєвості для проведення пере­оцінки нематеріальних активів визначається у розмірі 10 % відхилення залишкової вартості таких об’єктів нематеріальних активів від їх справедливої вартості.

5.11. Переоцінка за справедливою вартістю, на дату балансу, здійснюється тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

5.12. Переоцінку нематеріальних активів проводити шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

5.13. Результати переоцінки нематеріальних активів відображати в регістрах аналітичного обліку нематеріальних активів (інвентарних картках ф. № НА-2, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. № 732).

5.14. Якщо витрати, пов’язані з удосконаленням нематеріальних активів, збільшенням можливостей і терміну їх використання, приведуть у майбутньому до збільшення економічних вигод, такі витрати збільшують первісну вартість нематеріального активу.

5.15. Витрати, які здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані, включають до складу витрат того періоду, в якому вони були понесені.

5.16. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля.

5.17. Нематеріальні активи списуються з балансу в результаті неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від їх використання. Рішення про списання нематеріальних активів приймає комісія, призначена наказом головного лікаря.

6. Запаси.

6.1. Організація визнає запаси активами, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод від їх використання, пов'язаного з виконанням комплексу заходів, спрямованих на вирішення завдань, що відповідають статутним цілям підприємства,  та їх вартість може бути достовірно визначена.

6.2. Одиницею запасів визначено окреме найменування.

6.3. Отримані запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на їх придбання або виготовлення, передбачених П(С)БО 9.

6.4. Підприємство не здійснює оцінку чистої вартості запасів тому, що запаси мають унікальні характеристики, придбаваються виключно для забезпечення поточних потреб.

6.5. В зв'язку з тим, що запаси утримуються підприємством як для управлінських цілей так і для здійснення загальновиробничих витрат, такі запаси  як матеріали, товари, офісний та господарський інвентар, тощо, на підприємстві обліковуються на субрахунку 201 «Сировина та матеріали». Облік нафтопродуктів, твердого палива та паливно-мастильних матеріалів ведеться на субрахунку 203 «Паливо». Облік придбаних запасних частин, деталей, вузлів та агрегатів ведеться на субрахунку 207 «Запасні частини». Облік медикаментів, вакцин, медичних препаратів та лікарських засобів ведеться на субрахунку 209/1 «Інші матеріали», облік бланків суворого обліку ведеться на субрахунку 209/2 «Інші матеріали»

6.6. Аналітичний облік запасів відображається в кількісно сумовому вигляді.

6.7. Під час віднесення транспортно – заготівельних витрат до вартості отриманих запасів використовувати прямий метод включення ТЗВ до первісної вартості запасів.

6.8. Предмети, термін використання яких менше року, білизна, постільні речі, одяг та взуття обліковуються на рахунку 221 «Малоцінні й швидкозношувані предмети». В момент передачі МШП в експлуатацію відбувається їх списання з балансу (виключення їх вартості зі складу активів).

6.9. Для забезпечення збереження МШП в експлуатації здійснюється оперативний кількісний облік за місце експлуатації з визначенням відповідальних осіб.

7. Дебіторська заборгованість.

7.1. Визнання, оцінка та облік дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

7.2. Дебіторська заборгованість включається до балансу за чистою вартістю реалізації, яка дорівнює первісній вартості за вирахуванням суми резерву сумнівних боргів.

7.3. Для відображення сумнівної заборгованості на підприємстві створюється резерв сумнівних боргів. Резерв сумнівної заборгованості створюється методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.

7.4. Проводиться аналіз платоспроможності кожного дебітора. Нарахування резерву сумнівних боргів здійснюється на підставі даних такого аналізу. Аналіз платоспроможності дебіторів проводиться не рідше одного разу в квартал.

7.5. Поточна дебіторська заборгованість класифікується як сумнівна, якщо оплата від контрагента не надійшла протягом 30 днів з дати, установленої в договорі.

7.6. Критерії віднесення дебіторської заборгованості до безнадійної встановлюються відповідно до П(С)БО 10 та пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

7.7. Безнадійна заборгованість списується з балансу відповідно до наказу керівника організації на підставі проведеної інвентаризації та письмового обґрунтування доцільності списання. Списання безнадійної заборгованості з позабалансового рахунку здійснюється на підставі наказу керівника

8. Забезпечення наступних витрат та платежів.

8.1. На підприємстві створюється забезпечення наступних витрат на виплати відпусток працівникам (резерв відпусток), які формуються щомісячно виходячи з фонду оплати праці і розрахункового коефіцієнта. Коефіцієнт розраховується до фонду оплати праці з урахуванням нарахованого єдиного соціального внеску раз на рік.

8.2. Для працівників, для яких діють пільгові ставки ЄСВ (працюючим особам з інвалідністю 8,41%), розраховується окремий коефіцієнт резервування відпусток та створюється окремий резерв відпусток.

8.3. Створений резерв відпусток використовується лише на оплату тих відпусток, для забезпечення яких він створювався. Тому, для правильного розрахунку планового фонду оплати відпусток та коефіцієнту резервування для забезпечення відпусток, складати графік відпусток працівників підприємства.

8.4. Додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань, реструктуризацію, виконання зобов’язань при припиненні діяльності, виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів на підприємстві не створюються. 

9. Інші доходи.

9.1. Узагальнення інформації про доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді ведеться на рахунку 703 "Дохід від реалізації товарів та послуг".

9.2. Узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності організації у звітному періоді ведеться на рахунку 71 "Інший операційний дохід".

9.3. За кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

9.4. Аналітичний облік ведеться за субрахунками:

713 - Дохід вiд операційної оренди активів;

718 - Дохід вiд безоплатно одержаних оборотних активів;

719 – Інші доходи від операційної діяльності.

9.5. Узагальнення інформації про інші фінансові доходи організації у звітному періоді ведеться на рахунку 73 «Інші фінансові доходи».

9.6. Узагальнення інформації про інші доходи організації у звітному періоді ведеться на рахунку 74 "Інші доходи".

10. Визнання доходів та витрат.

10.1. Доходи від цільового фінансування на придбання оборотних активів, визнаються доходами протягом тих періодів, в яких зазнали витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування відповідно до п.17 П(С)БО 15.

10.2. Доходи від цільового фінансування на придбання основних засобів, нематеріальних активів визнаються протягом строку корисного використання придбаних об’єктів, пропорційно сумі нарахованої амортизації відповідно до п.18 П(С)БО 15.

10.3. Доходи від цільового фінансування, які підприємство отримує для компенсації попередньо здійснених витрат, визнаються визнають доходом одночасно з визнанням дебіторської заборгованості відповідно до п.19 П(С)БО 15.

10.4. Доходи від фінансування для надання підтримки підприємству без встановлення умов їх витрачання (не цільове фінансування) на виконання в майбутньому певних заходів, визнають доходом одночасно з визнанням дебіторської заборгованості відповідно до п.19 П(С)БО 15.

10.5. Доходи від виконання послуг (виконання робіт) визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього договору  може бути достовірно оцінений.

10.6. Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг чи виконання робіт, здійснюється шляхом вивчення виконаної роботи. Дохід визнається відразу після завершення робіт, виконання яких підтверджується актом виконаних робіт відповідно до пп.10-14 П(С)БО 15.

10.7. Відсотки визнаються доходами у тих звітних періодах, до яких вони відносяться, виходячи з бази їх нарахування і строку використання відповідних активів відповідно до п.20 П(С)БО 15.

10.8. Дохід від операційної оренди визнається щомісячно протягом року та відображається за кредитом субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів». Дохід, отриманий від оренди використовується на фінансування статутної діяльності неприбуткової організації.

10.9. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені відповідно до п.6 П(С)БО 16.

10.10. Адміністративні витрати, інші операційні витрати, інші витрати визнаються витратами у тому періоді, в якому вони здійснені відповідно до п.7 П(С)БО 16.

10.11. Витрати на оренду, на передплату періодичних видань визнають витратами (з розбивкою по періодам) в тій частині, яка припадає на період до якого вони належать.

10.12. Платежі за договорами операційної оренди визнаються витратами рівномірно на всьому протязі терміну дії оренди.

10.13. Суми попередньої оплати і отримані аванси доходами не визнаються.

10.14. Отримана поворотна фінансова допомога в бухгалтерському обліку доходом не визнається, тому, що сума такої допомоги не збільшує активи та не зменшує зобов’язання; Безповоротна фінансова допомога визнається доходом.

10.15. Повернення сум поворотної фінансової допомоги не визнається витратами, тому, що в бухгалтерському обліку витрати відображаються одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

10.16. Витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходом. Операція за не отриманими первинними документами відображається на підставі бухгалтерської довідки, складеної останнім числом грудня з вказанням розрахункової суми витрат.

10.17. Якщо на підставі первинних документів, отриманих після складання та затвердження фінансової звітності, виявлено помилку або встановлено що різниця між сумою фактичних витрат та розрахунковою сумою витрат суттєво впливає на фінансову звітність попереднього періоду складається бухгалтерська довідка в місяці виявлення помилки. Виправляється фінансова звітність за попередній помилковий рік. Подається уточнюючий Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з виправленою фінансовою звітністю.

10.18. Доходи і витрати від діяльності включати до звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування і відповідності, відо­бражати в бухгалтерському обліку і фінансових звітах тих періодів, до яких во­ни відносяться.

 11. Фінансовий результат.

11.1. На субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності організації. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від іншої операційної діяльності (рахунок 71) та інших доходів (рахунок 74), за дебетом - сума в порядку закриття рахунків обліку адміністративних витрат (рахунок 92), інших операційних витрат (рахунок 94).

12. Інвентаризація.

12.1. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності проводити інвентаризацію активів і зобов'язань.

12.2. Щорічну інвентаризацію проводити станом на 01жовтня поточного року.

12.3. Порядок проведення інвентаризації майна організації визначається Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань від 02.09.2014р. №879.

12.4. Інвентаризація активів та зобов’язань здійснюється на підставі Наказу директора  підприємства.

14.5. Перед початком інвентаризації керівником підприємства призначається інвентаризаційна комісія.

12.6. Результати інвентаризації відображаються в інвентаризаційних описах та актах інвентаризації, які складаються в 2-х примірниках.

12.7. По завершенню інвентаризації інвентаризаційні описи та акти інвентаризації підписуються всіми членами інвентаризаційної комісії та матеріально – відповідальними особами.

12.8. На майно, що належить іншим підприємствам (оренда, відповідальне зберігання), складається окрема звіряльна відомість, копія якої відправляється власнику майна.

13. Документообіг.

13.1. Документообіг на підприємстві регламентується графіком документообігу.

13.2. Графік документообігу містить перелік і форми первинних облікових документів, строки їх складання, перелік посадових осіб, відповідальних за складання, виконання, перевірку, обробку та строки і порядок передачі в архів.

13.3. Після закінчення кожного звітного місяця первинні документи підшиваються (брошуруються) за тематичною ознакою разом з обліковими регістрами, на підставі яких вони складені. Підшивання (брошурування) здійснюється за облікові періоди, які встановлює підприємство, в залежності від обсягу документів на підприємстві. На обкладинці папки (справи) вказується: найменування підприємства, назва і порядковий номер папки (справи); період, за який підшито документи (рік, квартал, місяць, кілька місяців); кількість аркушів у папці (справі).

13.4. Не закінчені у діловодстві документи зберігаються у поточному робочому архіві підприємства, в визначеному для зберігання місці (шафи, полиці). В кінці облікового періоду, встановленого графіком документообігу, документи передаються до постійного архіву підприємства.

14. Зберігання документів.

14.1. Зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, їх оформлення та передачу до архіву забезпечує головний бухгалтер організації.

14.2. Типові документи, що створюються під час діяльності підприємства, є основою для складання Номенклатури.

Додаток 1

До Положення про облікову політику

та організацію бухгалтерського обліку

РОБОЧИЙ ПЛАН

рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій

« повернутися