Залучення до розширення безбар'єрності
Основний принцип залучення звучить як «нічого для нас без нас». Якщо, наприклад, ми вирішили зробити сайт своєї компанії доступним для людей з порушеннями зору, можна звернутися до організації, яка розробляє рішення веб-доступності для людей з порушеннями зору, аби отримати консультацію експертів. Або ж якщо ми розробляємо програму підтримки для внутрішньо переміщених осіб, також маємо залучити представників цієї групи, аби з перших вуст дізнатися про їхні проблеми, а не керуватися здогадками.
Отже, залучення передбачає такий підхід: коли ми приймаємо рішення, щодо певної групи людей, необхідно з цією групою проконсультуватись і запропонувати долучитися до подальшого процесу, аби все було зроблено з урахуванням їхніх рекомендацій.
У більш широкому сенсі залучення означає, що кожний і кожна має право на голос, має право на місце за спільним столом, має право говорити та бути почутими. І суспільство має докладати зусиль, щоб всі люди відчували себе залученими у суспільне життя, що дотримується концепція рівності.
Стосовно концепції рівності вирує багато дискусій. Дехто каже, що люди апріорі не можуть бути рівними, бо вже народжуються різними за набором характеристик, статтю, кольором шкіри тощо. У цьому і полягає різноманіття. Але воно не має стати на перешкоді розвитку потенціалу та якісному життю людини. Тож під рівністю мається на увазі те, що у кожної людини мають бути забезпечені рівні права і можливості в реалізації цих прав: навчатися, працювати, відпочивати, вступати в шлюб (якщо вона того хоче) тощо.
Наприклад, внутрішньо переміщені особи, які через військові дії були вимушені покинути свої домівки, досі відчувають нерівність — зокрема труднощі із вирішенням житлових питань. Часто такі люди стикаються з дискримінацією з боку орендарів: ті, або відмовляються здавати житло, дізнавшись про їхній статус, або необґрунтовано завищують ціни тощо.
. Матеріали статті подані в рамках поширення програми "Без бар'єрів", джерело: «Довідник безбар’єрності»
