A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської районної ради

2 квітня - Всесвітній День поширення знань про аутизм!

Дата: 02.04.2020 08:55
Кількість переглядів: 16

Аутизм - це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку дозрівання синоптичних зв’язків в головному мозку зростаючого організму дитини. Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування і соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Гостроту цих ознак можна визначити вже у віці до трьох років. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.

Особливі люди з особливими потребами

         Аутизм, нагадуємо, розвивається у дітей у віці приблизно від 2 до 3 років і проявляться в специфічних розладах розумової діяльності – порушенні діяльності емоційної сфери зі збереженням інтелектуальної складової мислення. До дворічного віку батькам не варто хвилюватися, якщо в розвитку дитини не все благополучно - до цих пір це усе можна пояснити індивідуальними особливостями розвитку малюка. Вже після цього віку слід серйозно зайнятися проблемами, якщо були помічені наступні вади в розвитку дитини:

•            дитина не дивиться в очі;

•            не цікавиться іграми і не грає з однолітками;

•            не терпить дотиків до неї;

•            влаштовує усі іграшки, предмети в лінійку;

•            чутлива до деяких звуків;

•            не вимовляє слова, відсутня мова;

•            часті істерики, напади агресії;

•            гіперактивна або навпаки - дуже пасивна;

•            не усвідомлює небезпечні ситуації.

           Аутизм проявляється, зокрема, в тому, що дитина не упізнає батьків, родичів, інших дітей, дитина дуже рідко посміхається, не реагує на заклики, не дивиться в очі. В цілому можна стверджувати, що дитина-аутист не усвідомлює те, що відбувається навколо неї, не прагне розуміти і взаємодіяти з оточенням.

     Майже завжди при аутизмі страждає мовлення, хворі уникають зорового контакту з дорослими і ровесниками, схильні до стереотипії (ритмічного повторення одних і тих же рухів) та одноманітних проявів активності.

     Діти-аутисти заглиблені в себе, часто повторюють одні і ті самі жести, можуть годинами складати кубики чи ходити від стінки до стінки. В деяких випадках, особливо коли їм щось не вдається (а таке буває доволі часто), можливі прояви автоагресії.

      Аутисти легко запам’ятовують прості числа, подумки здійснюють складні арифметичні дії, проявляють особливий інтерес до техніки і запросто її розбирають. Іноді цей інтерес набуває просто катастрофічних форм – батькам такої дитини достатньо тільки на мить відвернутися – і все! Телевізора чи приймача як не бувало – тільки деталі.

      Та незважаючи на усі свої здібності, аутисти все-таки потребують особливої  підтримки. А фактично потребують її протягом усього свого життя, адже з віком захворювання не минає.

Проявіть турботу про тих, хто її потребує!

         Проте більш чи менш успішна соціальна адаптація аутиста цілком можлива – залежно від того, наскільки рано почати працювати з такою дитиною і якими саме методами. Тому при цій хворобі такою важливою стає її рання діагностика, вміння виділяти її як самостійне захворювання, що вимагає окремого лікування. Тим більше, що іноді батьки вважають свою дитину лише дещо замкнутою, незвично обдарованою, як тепер модно казати – "індиго". А тому й не бажають нікуди звертатися. Аутизм займає  четверту сходинку після розумової відсталості, епілепсії та ДЦП. Але на відміну від цих хвороб, більшості з нас про аутизм майже нічого не відомо.

           Безперечно,  аутизм – це не присуд, аутизм – це хвороба, з якою цілком можна жити.

    Головне – не здаватися і вірити! І це завдання не тільки для батьків аутистів, але й для всіх нас – адже цивілізованість суспільства визначається його ставленням до тих, хто потребує його опіки.

        Ми повинні робити якомога більше для всіх людей, які зараз живуть з аутизмом, щоб вони могли розкрити свій потенціал і вести повноцінне і щасливе життя. Вони та їхні сім’ї – наші друзі, родичі і сусіди – заслуговують на це.

       Аутизм - це не вирок, а всього діагноз, своєчасне встановлення якого у поєднанні з психолого-педагогічною та соціальною реабілітацією забезпечує  реалізацію особистісного потенціалу дитини та інтеграцію її в соціум.



« повернутися

gromada.online

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора